Четверик Михайло Сергійович

Народився 21 листопада 1935 року в Петриківці Петриківського району Дніпропетровської області. Доктор технічних наук, професор завідувач відділу геомеханічних основ технологій відкритої розробки родовищ Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України.

Дніпропетровський гірничий інститут закінчив у 1958 р., одержав спеціальність гірничого інженера-маркшейдера. Навчався в аспірантурі і достроково захистив кандидатську дисертацію в 1967 р. за спеціальністю «Відкрита розробка родовищ». Захистив докторську дисертацію в 1988 р. в МГУ (м. Москва) за тією самою спеціальністю. Йому присвоєне вчене звання старшого наукового співробітника в 1973 р. Звання професора кафедри маркшейдерії – в 1996 році.

З 1958 р. по 1959 р. працював інженером-маркшейдером на шахті «Гілка-Глибока» (нині шахта ім. О.Ф. Засядька), з 1959 р. по 1962 р. дільничним маркшейдером на шахті «Мушкетівська-Вертикальна» тресту «Будьоновугілля». З 1962 року і дотепер працює в ІГТМ НАН України на різних посадах. З 1988 року – завідувач відділу геомеханічних основ технологій відкритої розробки родовищ.

З 1991 по 2014 рік викладав «Маркшейдерську справу» в Національному гірничому університеті. В 1996 – 2000 рр. – геологію і гідрогеологію в Дніпропетровському аграрному університеті.

Одним із основних його наукових досягнень в 1980 – 2012 роках є обґрунтування схем розкриття глибоких горизонтів при циклічно-потоковій технології гірничих робіт, яка застосовується на кар'єрах Кривбасу. Вона дозволила вирішити проблему економічного видобутку руди на глибоких горизонтах кар'єрів.

Основні напрями наукової діяльності М.С. Четверика присвячені: розробці перспективних технологій відкритого видобутку руд і обґрунтуванню технологічних комплексів, рекультивації порушених земель; створенню теоретичних основ зсунення масиву гірських порід і керування деформаційними процесами при підземній виїмці вугілля; встановленню взаємозв’язку техногенних, порушених і природних геологічних середовищ, які проявляються в зсувних процесах та підтопленнях територій.

Організував у ІГТМ НАН України постійно діючу (з 2002 р.) конференцію «Геотехнічні проблеми розробки родовищ».

Є науковим редактором гірничого розділу журналу «Металургійна та гірничорудна промисловість».

Член спеціалізованих рад із захисту дисертацій в НГУ: відкрита розробка родовищ корисних копалин – з 1990 – 1995 рр.; маркшейдерія – з 1990 р. і дотепер; в ІГТМ НАНУ: фізичні процеси гірничого виробництва – у 1990 – 1995 рр.; гірничі машини – у 1995 – 1997рр.; фізичні процеси гірничого виробництва – у 1997 – 2004 рр.; підземна розробка родовищ – з 2004 р. і дотепер.

Автор більше 200 наукових праць (у т.ч. 5 монографій, 14 авторських свідоцтв і патентів).

За свою активну громадянську позицію і наукові досягнення нагорождений:

- Медаллю «За доблесну працю» (1970 р.).

- Медаллю «Ветеран праці» (1984 р).

- Бронзовою медаллю ВДНГ СРСР.

- Медаллю «60 років перемоги в ВВВ» (2005 р.).

- Почесними знаками: «Винахідник СРСР», «За вагомий внесок в розвиток Дніпропетровської області», «За професійні здобутки» НАН України

- Грамотами ІГТМ НАНУ та Почесною грамотою НАНУ.